Середа, 16.10.2019, 05:12
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS

Головна Мій профільВихід

Меню сайту
Категорії розділу
Міні-чат
Наше опитування
Чи є потреба надати можливість школярам навчатись дистанційно через мережу Інтернет?
Усього відповідей: 142
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2014 » Квітень » 16 » Великодні прикмети, обряди і традиції
15:31
Великодні прикмети, обряди і традиції

 

Великодні прикмети, обряди і традиції

Здається, всі приготування позаду. Настає Великодня ніч, коли земля відкриває своє лоно, і тоді можна навіть шукати скарби.

 

Цієї ночі горять у будинках в червоному кутку лампадки або свічки. Запалюють свічки і на могилках покійних рідних. Вогонь, свічки, багаття - неодмінні атрибути Православного Великодня: апостоли грілися біля багаття в Гефсиманському саду, коли була остання ніч Христа.

 

У Великодню ніч не лягали спати і не роздягалися: Бог роздає щастя тим, хто не спить всю ніч і весь день.

 

Що святять на Великдень

 

Як тільки задзвонять дзвони, у святковому вбранні відправлялися до церкви. У руках - запалені свічки, красиві корзини. У них - накрита кращим рушником паска, крашанки, а також могли бути сіль, горілка, сало, порося, сир, хрін, риба, пшоно, мак, крейда, ніж і навіть брусок, на якому гострять ніж. Не святили тільки курку із-за того, що як народився Ісус, то саме курка начебто вигрібала немовля з ясел.

 

Починався урочистий ритуал входження в храм під дзвін дзвонів, а далі - обхід церковної служби разом з хором навколо храму зі співом «Христос воскрес». Кажуть, під час обходу церкви ангели виводять Спасителя з гробу, а святі виходять з ікон і цілуються - христосуються. Священик святить паску, яйця і все, що господиня принесла з собою до церкви в кошику. З освяченим поспішають додому (іноді навіть бігли, обганяючи один одного). За народним повір'ям, якщо прийдеш з церкви раніше сусіда, то буде тобі щастити, довго жити.

 

Пасхальна трапеза

 

Увійшовши до будинку, ... з освяченою паскою на руках, переступаючи через поріг, тричі примовляють: «Свята паска в будинок, вся нечисть з дому». Сідають за святковий стіл. Спочатку їдять все святе. Іноді починали з розрізання святої писанки на стільки частин, скільки було членів родини. Кожен мовчки з'їдав свою частину, а далі вже обідали холодцем, свининою, ковбасою, завершуючи трапезу паскою.

 

Починали святкову трапезу і з паски. Перш за все зрізали з неї верх - і давали корові, щоб було багато молока, або ж зберігали до часу, коли корова буде телитися.

 

На Гуцульщині було так. Батько сідав з одного кінця столу, а син - з іншого, і тоді запитував батько сина:

 

- Чи бачиш мене, синку? 
- Ой, бачу. 
- Дай Бог, щоб ти мене на другий рік не бачив.

 

Ці слова означають, що на другий рік паска буде така велика, що навіть батька закриє.

 

Деякі лише трошки попробувавши свячених страв, бігли знову до церкви і дзвонили у церковні дзвони - вірили, що у нього тепер добре буде родити пшениця або гречка.

 

Після обіду належало не пити води години дві - тоді і в полі під час жнив не будуть хотіти води.

 

Із залишками святкової Пасхальної трапези поводилися дуже обережно. Отже, всі залишки паски збирають і закопують у такому місці, де ніхто не ходить - щоб не топталися по святій; кидають на воду (у річку), щоб пішло за водою.

 

У чудодійну силу шкаралупи свячених яєць також свято вірять: шкаралупу від яєць чи писанок тримають на палицях на городі, щоб не заводилися в землі черв'яки; коли садять часник, то шкаралупи прикріплюють на двох встромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

 

Кістки з свяченого поросяти закопують, щоб не йшов град. Кістки з риби перетирають на порошок і п'ють від кольок. Сіль використовують як ліки від більма в худоби (вдувають в очі); дають корові, щоб краще їла. Хрін - ліки від зубів. Пшоно сипали курчатам, щоб не хапала їх сорока чи ворона.

 

Маком обсівали корівники, щоб відьма корів не доїла (бо їй спочатку потрібно зібрати цей мак); обсипали подвір'я там, де був небіжчик, - щоб не приступав до будинку.

 

Крейдою писали хрести на дверях, щоб нечиста сила не ввійшла до дому, зберігали як ліки «від печії»; обводили могили - щоб відьми не розкопували.

 

Свяченим ножем розрізали паску і все священне. Потім його ховали, а влітку, коли грім з градом, кидали на двір навхрест лопату і кочергу, а між ними встромляли ніж. 
У цьому ножі така сила, що відразу можна заколоти їм кабана.

 

Особливим було ставлення до рушника, в якому святили паску. Його витягали, коли у жінки починалися пологи, щоб легше було.

 

Перший день Великодня

 

Наступав перший день великодніх свят. Як сонце сходить, люди похилого віку виходять на двір і дивляться, як сонце «грає». Кажуть, воно радіє, що «Христос воскрес», і робиться то синім, то зеленим, то червоним.

 

На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

 

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

 

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

 

У Великодні свята всі люди братаються між собою, вітають тричі: «Христос воскрес!" - "Воістину воскрес!", - повні віри, що Господь дійсно воскрес.

 

Три дні в церкві правиться святкова служба. Якщо хто хоче навчитися якого ремесла, повинен на перший день Пасхи йти до церкви, і коли священик вперше скаже: "Христос воскрес!", то тихо відповісти: якщо хоче навчитися шити - «голка в руках»; майструвати - «сокира в руках»; т.д.

 

Суворо забороняється будь-яка домашня робота (звичайно, крім годування худоби і птиці). Ходять в гості один до одного, гуляють, співають. Жінки (а згодом - діти) йдуть до баби, що у них повитухою була. Несуть їй гостинець - калач або паску, яйця або писанки, хустку.

 

Народні ігри та розваги на Великодень

 

У цей день хлопці обливають дівчат водою, дівчата ж дарують їм писанки, часто тримаючи їх за пазухою. Буває, що дівчина дарує хлопцеві писанку, висловлюючи у такий спосіб свою симпатію до нього.

 

А які ж Великодні свята без розваг, ігор молоді?

 

Грали в «навбитки», «чий батько сильніший»: двоє, тримаючи в руках яйце, кажучи: «Христос воскрес», вдаряють одночасно один про одного. Той, чиє яйце ціліше, забирає розбите собі.

 

А найбільш хитромудрі робили «запусканку»: викачували з яйця через маленьку дірочку його «нутро», всередину заливали віск, ставили носком у гарячий попіл - віск осідав і, охолонувши, міцно скріпляв шкаралупу. Після того і гуляли. Спробуй, щоб справжнє яйце залишилося цілим!

 

На свято влаштовували гойдалки. На відкритому місці закопували на відстані дві сохи, робили перекладку вгорі, перекидали мотузку і ладнали внизу сидіння з дощечки. Під час гойдання дівчат було багато сміху та жартів.

 

Великодні повір'я

 

Світле свято Пасхи Христової. Весняне свято воскресіння, оживання природи: все кругом радіє, сяє, торжествує.

 

Кажуть, як хто помре на Великдень, то душа його потрапляє прямо в рай: «цим днем Бог водить всіх мерців у рай». Протягом трьох днів ворота раю відкриті (відкриті і царські врата в іконостасі), і душа відразу полетить на небо, до раю.

 

У труну померлому кладуть червоні крашанки: померлих на Великдень зустрічає сам Христос, христосується з їхніми душами.

 

У народі є віра, що в дні великих свят стають більш активними демонологічні істоти, особливо ті, що живуть серед людей.

 

Саме в це свято попадалася рідкісна можливість побачити, а якщо пощастить - і приборкати відьму: як сторож відкриє церкву, всі відьми лізуть цілувати замок, щоб вони скрізь їм самі відкривалася; намагаються відьми смикнути батюшку за ризи або витертися ними: якщо не вдасться, то вона на цілий рік втрачає свої чари.

Переглядів: 462 | Додав: tusya | Рейтинг: 5.0/2
Усього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Життя школи

 
Пошук
Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Афоризми
Гра

Прогноз погоди
Архів записів
Друзі сайту
. Освітній портал ПЕДПРЕСА
Кнопка сайту

Роки дитинства - це насамперед виховання серця (Василь Олександрович Сухомлинський)